Щебетуха
Кажуть, що, я щебетуха,
Але ж мову, я учу,
Якщо поряд вільні вуха,
То ніколи не змовчу.
Слів на світі є багато,
Треба вивчити усі,
Вчать мене матуся й тато,
Дідусі і бабусі.
Щебечу і вдень і вночі,
Якщо тільки, я не сплю,
Тільки но відкрию очі,
Розкажу, все, що люблю.
А люблю, я рідну мову,
Ніжні квіти у саду,
З ними ніжну, цю розмову,
Як з живими поведу.
Я навчаюсь розмовляти,
Хоч наука, ця складна,
В голові, щось треба мати,
Бо порожня, ще вона.
Кажуть, що, я щебетуха,
До вподоби, це мені,
А рідня, теж має вуха,
Ловить звуки голосні.
© Copyright: Виктор Худаков 4, 2018
Свидетельство о публикации №118103008766
Свидетельство о публикации №118103008766
Рецензии
Мову плохо понимаю, но читал внимательно и какая-то радость была на душе.
Дякую.
Василий Смирнов 10 19.11.2018 19:22 • Заявить о нарушении
Дякую.
Василий Смирнов 10 19.11.2018 19:22 • Заявить о нарушении