Ти любив дуже землю темну,
Ти робив скільки років кроки
І життя вже було нікчемне-
Не зробив ти до неба дотик...
Не підняв ти обличчя до неба,
Не дивився в блакитні очі,
Думав, що тобі Бог не треба,
Дні були наче чорнії ночі...
Не просив ти у Бога сили,
Щоб до неба вище піднятись,
Щоб тебе міцні крила носили
І з Ним в вічності залишитись.
Не питав, як прожити свято
Усі дні на землі, летючі,
Як життя вже нове почати
По дорозі де тільки кручі...
А я Бога в молитві прошу,
Щоб земні всі кайдани порвати,
Вірю Він мені допоможе
Від землі, щоб у небо піднятись:
Лиш туди, де на нас Він чекає,
Лиш туди, де сльози вже нема.
Де в обійми Свої пригортає
І де вічне Його прибуття.
Sep. 25, 2018
Ти любив дуже землю
© Copyright: Леонард Нагорнюк, 2018
Свидетельство о публикации №118102903016
Свидетельство о публикации №118102903016
Рецензии