На перехресті двох доріг
ви кожний раз ходили в школу,
та тільки я мав гіркий сміх,
що я не входив в вше коло.
Гуртом ви йшли в своє село,
перетинали залізницю,
там ваша стежка пролягла,
на стежку я лише дивився.
Я шкодував, що я не з вами
по тій стежинці йшов до школи,
не зустрічався вечорами,
та закохався як ніколи.
Давно закінчилася школа,
дзвінок останній пролунав,
можливо ти, мене забула.
тебе ж весь час я пам"ятав.
Можливо й краще, що так сталось,
що кожний з нас мав свою долю,
що ми з тобою не зустрілись,
а ти росла, мо квітка в полі.
Укр. На перехрест1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102807415
Свидетельство о публикации №118102807415
Рецензии