Ти давно шукав мене очима –
Крила виростали за плечима!..
…Та терзала душу все чекавши:
Відречешся, так і не пізнавши,
Що моя мелодія – в твоїй,
Що кохання є сердець єднання.
Чи дарма цей перебіг подій,
Та надій моїх стрімке бажання…
Чи вже лікувать сльозою мить,
Як душа засмучена болить?!
То ж не треба замків, міражів.
Як жадала я твоїх віршів!
Й думку виплітала лиш одну,
Що в твою прилину глибину.
Зможу лікувать твій плач і щем,
Що сльозить з небес рясним дощем!
В поміч приймеш ти моє крило,
Як дороги снігом замело?
Знайдеш сил сіять в мені повік?
Ти – єдиний в світі чоловік?!
Сто питань... Дай Боже подолать
Всі в житті негоди… Благодать
Не цуралась щоб від нас. Любім!
Хай зорить кохання в світі цім!
Ти давно шукав мене очима
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118102709016
Свидетельство о публикации №118102709016
Рецензии
Невозможно трогательное и чистое стихотворение,Верунь! Браво! Поздравляю с выходом книги! Всех благ! От души,Нежно,я
Инна Гаврилова 28.10.2018 18:34 • Заявить о нарушении
Инна Гаврилова 28.10.2018 18:34 • Заявить о нарушении
Спасибо, Иннушка за отклик. Опечалена твоим самочувствием.Надо: мед, малина, чеснок, лимон,лук. Очень помогает.Обнимаю на удачу и выздоровление.
Вера Бондаренко-Михайлова 28.10.2018 19:55 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 28.10.2018 19:55 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.