Твоя поетеса
Рятує душу від тривоги,
Переживань, сумнівів, стресу.
Освітлює життя дорогу.
І, ніби контури душі,
Заслаблої від вічних зим,
Вкладає у свої вірші-
З контекстом щирим і простим.
Рояться літери, мов бджоли
Над кронами дерев квітучих.
Словами падають додолу
У вигляді віршів рішучих.
То дзеркало її нутра,
Відбиток поглядів душі.
Там межі смутку і добра.
Всепоглинаючі вірші...
Твоя чуттєва поетеса
Зашиє лірикою рани.
Як називав? "Моя принцеса"?
Вживуся в образ бездоганно.
Свидетельство о публикации №118102708705