Краплі розлючено падають долі
З парасолі.
Годі вже смутку, годі вже болю,
Час на волю!
Що вполонило, і що мене звільнить
За мить?
Сонцем розколотим в грудях щось квилить,
Болить.
Сльози розлючено юшаться стежками крови.
Слово,
Що надихало мене знову й знову,
Було випадковим…
22.10.18
Краплi розлючено падають долi
© Copyright: Наталка Змиивна, 2018
Свидетельство о публикации №118102706391
Свидетельство о публикации №118102706391
Рецензии
Глибокий вірш! Яскраво і сильно написано...
Артур Грей Эсквайр 28.10.2018 01:23 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 28.10.2018 01:23 • Заявить о нарушении