Мені хотілося б поїхать
Туди, де ще ніколи не була.
Та як загляну я в кармани,
Відразу все бажання пропада.
Простій людині як поїхать,
Коли в карманах пусто!?
Лиш би хватало на харчі,
Щоб з голоду не схуднуть.
Чому така несправедливість?
Чому в верхах не хочуть зрозуміть,
Що простий люд усіх вас кормить
Задумайтесь про це хоча б на мить.
Задумайтесь над тим, що прийде час
Все те ,що прихватили від народу
З вами піде на дно, мов камінь в воду,
І ви тоді згадаєте про нас.
Несбыточное желание
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2018
Свидетельство о публикации №118102705079
Свидетельство о публикации №118102705079
Рецензии