Там, де сходиться дорога, до мого села,
ніби стрічка понад ставом рівно пролягла,
там схилилась наша хата на краю села,
там пісні співала мама, як жива була.
Біля хати на толоці, грали ми в той час,
а під вечір наша мама, в хату звала нас,
там чекала нас вечеря, на столі млинці
при слабкому в хаті світлі. з гасом каганці.
Там проходили дитячі, молоді роки,
пустотливі, галасливі, на штанах дірки.
тільки шкода. що так швидко, пролетіло літо,
та приходиться за літом, довго ще жаліти.
Де сходиться
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102704241
Свидетельство о публикации №118102704241
Рецензии