В1тер лебединий
Віє вітер лебединий,
Кров’ю синь небес болить.
Наступають роковини
Перших днів, як став любить.
Ти мої розрушив чари,
Роки плинуть, мов в воді.
Тобі й старість не до пари,
Ти такий же, як тоді.
Ще й дзвінкіший голос ніжний,
І лише часУ крило
Славою покрило сніжно
Безтурботнеє чоло.
Антоніна Грипа
ОРИГИНАЛ СТИХА
Веет ветер лебединый,
Небо синее в крови.
Наступают годовщины
Первых дней твоей любви.
Ты мои разрушил чары,
Годы плыли, как вода.
Отчего же ты не старый,
А такой, как был тогда?
Даже звонче голос нежный,
Только времени крыло
Осенило славой снежной
Безмятежное чело.
Анна Ахматова
Свидетельство о публикации №118102605041