Я давно не згадував тебе
і забув твої, зелені очі,
думав, що це згодом все пройде
і побачу посмішку дівочу.
Думав, що приїду в твоє місто,
де ти ходиш, вийду на бульвар,
гляну ненароком чи навмисно
на зелені очі твоїх чар.
Та нагоди більше вже не буде
і я не поїду в твоє місто,
всі, хто знав тебе - давно бабули,
та не буде зустрічі навмисно.
Запізнгився я з своїм приїздом,
відійшла від нас ти назавжди,
шкода, що не був в твоєму місті
та від тебе, не відвів біди.
Укр. Зелен1 оч1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102603472
Свидетельство о публикации №118102603472
Рецензии