Вишневий сад та тепле літо,
червоні ягоди в саду,
а я один у цьому світі
додому випивший іду.
Не бачу стежки та дороги
я загубився у степу,
та від роси вже мокрі ноги
лише відлуння на версту.
Що б побороти сон та втому
іду по полю та співю
вечірню згадую застольну,
нікому тут не заважаю.
Вже показалась рідна хата,
роса на землю опадає,
та де ж мені сьогодні спати
ні в кого я не запитаю.
В1длуння
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102603298
Свидетельство о публикации №118102603298
Рецензии