Когда исчезает дорога... из Юрия Лазирко

когда исчезает
дорога
тихо рушится
старый мир
новый ещё не идёт
в ногу
солнце в омуте
чёрных дыр

вкус махорки
у той сигары
дым познанья
от "а-ля ша"*
каждой твари
нельзя по паре
и с поддоном для слез
душа

и случается
неминучее
остывать
успевает кровь
мрут
как мухи
цари и дуче
не пускает  нас в рай
нутро

и стекло сливаясь
с бетоном
рвётся к сини
так больно ей
вход в метро
повстречает сонмы
посеревших за день
людей

тары бары
косноязычья
в желобах так
дождя каданс
жизнь мечтам обрежут
частично
раз уж спущен нам
вирто-шанс

было б лучше чтоб
не плевать и
еще лучше
не так грести
Бог не пишет
себе кантаты
и не знает
что рядом
ты

Он врастает в нас
в сердце светлом
раскрывается
как бутон
не распятыми мыслями
светом
 спит пока  в голове
дракон

порождающий
канители
приручает сны
до поры
путь к Нему пока ещё
зреет
в основаниях
для игры


-----

*)-"а-ля ша" - это авторское, в значении "ни слова о том..."

*********************

ПРИЛОЖЕНИЕ:

Юрий Лазирко
коли вирушає дорога
(http://www.stihi.ru/2018/10/24/6776)
------------------------

коли вирушає дорога
тихо крушиться світ старий
а новий
ще не йде у ногу
сонце скручує
в чорторий

смак махорки
у тій сигарі
дим пізнання
від а-ля ша
кожній тварі
нема по парі
із піддоном для сліз
душа

та минається
неминуче
остигати
встигає кров
мруть
як мухи
цабе і дуче
не впускає у рай
нутро

шкло зливається
із бетоном
пнеться вгору
і ранить синь
вхід в метро
зустрічає сонми
посірівших за день
росин

і розмова
вже недоріка
як у ринвах
дощу каданс
укорочує мріям віку
вкотре спущений
з вірту шанс

було б добре ще
не плювати
а ще краще
не так гребти
Бог не пише
собі кантати
і не знає
що поруч
ти

Він вростає
у серце світлом
розкриваєся
мов бутон
нерозп'ятим думками
світом
поки спить в голові
дракон

що породжує
веремії
сни приручує
до пори
доки відстань до Нього
зріє
і армада підстав
для гри