Дивуєшся, бо взагалі-то,
Життя на світі – дивина:
Де й встигло, пролетіло літо,
Аж ось і осінь промина!
От і дивися, як у воду,
Оцю ось мить одну іще,
Крізь скельця – біль і насолоду,
Як все божествено тече.
Нам не збагнуть того ніколи,
Але одне собі затям:
Як жорна і гончарське коло –
Все ходить слідом за життям.
24.10.18
***
© Copyright: Бондарьков Владислав, 2018
Свидетельство о публикации №118102500229
Свидетельство о публикации №118102500229
Рецензии