Блакитне небо, білі хмари
пливуть за вітром навесні,
на мене діють твої чари
і наяву, і у ві сні.
Коли дивлюся я на небо
в вечірніх сутінках весни,
весь час я згадую про тебе
щасливі, незабутні дні.
Був зачарований тобоюв
в той час, коли тебе зустрів,
тією ранньою весною,
де б не ходив, що б не робив.
Коли у серпні розлучились
чекав жаданного листа,
а потім знову зустрічались
були жаданні почуття.
Під час розлуки забувались
і кожний жив своїм життям,
почуття наші притуплялись
згасали наші відчуття.
Пройшли роки, любов та ласка,
щасливих днів мов не було,
твоє життя з роками згасло,
а я все згадую село.
Укр. Блакитне небо
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118102309545
Свидетельство о публикации №118102309545
Рецензии