Пётр Бровка. Вот и лето сошло. Бел. Рус

Вось і лета сышло
 
Вось і лета сышло.
Адспявалі калоссі,
Цяжка мне заўважаць,
Як з’яўляецца восень.
Непрыкметна зусім
Прыплыве павуцінкай.
Гляне жоўтым лістком
з-пад зялёнай хусцінкі.
Усплыве туманом
Над рачулкаю соннай,
Устрывожыць дымком
Зпахам бульбы пячонай.
Зачаруе агнём
Маладзенькай рабіны,
На адлёце крылом
Памахае бусліным.
А пасля,
А пасля
Ліст апошні сарвецца…
Ды не знаю чаму
Ты мне, восень, па сэрцу!


Вот и лето сошло

Літо вже відійшло, відспівало колосся.
Мені важко сказать, як з’являється осінь.

Непримітна нічим, пропливе в павутинці,
Лишить жовтий листок на зеленій косинці.

Над рікою в туман стане, мов наречена,
Душу гріє димком, наче бульба печена,

Зачарує вогнем грон ясних горобини
На прощання крилом помахає пташиним,

А тоді… А тоді лист останній зірветься…
І не знаю чому мені осінь до серця.

 
  Вільний переклад із білоруської
на українську Ніни Трало

Вот и лето сошло

Вот и лето сошло.
Отшумели  колосья,
Замечать тяжело,
Как является осень.

Неприметно, притом,
Проплывет паутинка,
Глянет желтым листом
Лес зеленой картинкой.

Выплывет туман
Над речушкою сонной,
Потревожит  дымком
От картошки печёной.

Очарует огнем
Молодая  рябина,
На отлете крылом
Машут аисты клином.

После в сонном дыму
Лист последний сорвется…
Не понять  почему
В сердце грусть отзовётся.

  Перевод с белорусского языка Максима Троянович