Вечір. Жовтень. Теплий колір.
Шум холодної землі.
Мла пустельна здійме комір,
Місто ляже в сон малі.
Все змішалося у море:
Хто убив і хто згубив.
В музиці про це говорять:
«Слон на вухо наступив».
Один одного не чують
І ковтають свій обід.
Так завжди, коли панують,
Поки не пізнали бід.
Ні у чім немає зроду
Аніякої вини.
Вибачайте, бо це мода:
Живемо серед війни.
І на фото хмари, ружі
Із чужої сторони.
Якщо справді, все байдуже
Будівникові стіни.
Вечір. Жовтень. Теплий колір.
Шум холодної землі.
Мла пустельна здійме комір,
Місто ляже в сон малі.
Відіб'ються на світлині,
Підуть в безвік ті часи.
І замовкнуть разом з ними
Всіх поетів голоси.
Будiвники i вечiр
© Copyright: Даниил Моровов, 2018
Свидетельство о публикации №118102207508
Свидетельство о публикации №118102207508
Рецензии