* * *
Людмилці-дружині з любов’ю
Невже серед хмар
мерехтливих
щасливе
киває щасливим?
і жінка всміхається
вся
прямо вся! –
й з глибин
й світлоносним кравцям
сніп щастя – як
молитовнії кроки
й в самотності око –
і в твердь одиноких!
і так як в молитві
тривав зір раптовий
так щастя – велике! –
притягує слово
17.10.2018, ліс
Невже серед хмар мерехтливих...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2018
Свидетельство о публикации №118101904018
Свидетельство о публикации №118101904018
Рецензии