Зачем?.. Из Маргариты Метелецкой
http://www.stihi.ru/2018/10/17/1525
------------------------------------
Чому в моїх думках розгардіяш ?
В благаннях - переходи на фальцети ?
І де ті безвідмовні є рецепти
І справжня ніжність ? Не пустий міраж ?
Ці сутінки жовтневої пори...
І ця в душі щоденна колотнеча...
На кожне "так" - з півсотні заперечень,
Що мозок мій в уяві відтворив...
Як поховати збляклий переляк,
Віддатися цілком на Божу волю ?
Коли Любов'ю серденько знеболю
Молитвами під шум сухих гілляк ?
Жалі сумні та непідробний щем,
Бо темрява суцільна в цьому світі -
О скільки ж ще картатись в страховітті
Під посивілим Осені дощем ?
Коли впаде вже розбрату стіна
І зійде Сонце в жовтня оксамиті ? -
Як я чекаю лагідної миті -
І неодмінно станеться вона !
Ісусе ! Так кохаю гаряче ! -
Дай завжди відчувать Твоє плече !
*************************************
Зачем в сознанье - мыслей раскардаш?
В молитвах - переходы на фальцеты?
И где те безотказные рецепты?
Взаправду - нежность? Не пустой мираж?
О, сумерки сплошного октября...
В душе моей что день, то потасовка...
На «да» – с полсотни возражений ловких,
Что мозг мой производит, видно, зря.
Ну как похоронить поблекший страх,
Отдаться целиком на Божью волю?
Когда Любовью сердце обезболю,
Молитвами под шум в сухих ветвях?
Печаль и сожаленье лишь найдём...
И трепет, ибо в мире тьма сплошная...
О, сколько мне корить себя, не знаю,
Под поседевшим Осени дождём?
Когда ж стена раздора упадёт
И Солнце встанет в бархате осеннем?!
Как жду я это кроткое мгновенье
И свято верю , что оно придёт!
Иисус! Тебя люблю я горячо!
Всегда бы чувствовать Твоё плечо!)
Свидетельство о публикации №118101800520