В той рік страшний, що падав за межу
мого безкомпромісного смирення,
страждань потік ховала я у жмені,
в надії,- в таємниці вбережу
від світу, збайдужілого до бід...
сочилося між пальцями страждання,
а я боялась,- крапелька остання
палатиме, як зоряний болід
і всі побачать біль мого єства,
відчують руйнівну, вогненну силу...
- Сховай чимшвидше,- Господа просила,-
навіщо світу зречення дива?
Та Бог не слухав :
- Ти така, як всі,
а всі, як ти,- властиво те людині,-
як біль зігне - зрікатися гордині
і воскресать в погідливій красі...
...біль - не покара нищівна для тебе,
а шанс вівці від люблячого Неба.
Шанс вiвцi
© Copyright: Ева Сокол 2, 2018
Свидетельство о публикации №118101804276
Свидетельство о публикации №118101804276
Рецензии