Я виріс в бідності та злиднях,
спав на подушці із соломи,
жив у сім"ї багатодітній,
ще гірше ніж у полі роми.
Ми їли все, що було в полі,
ведмежі вушка, моркву, буряки,
кусали макуху зубами до болю,
кололися в пальці маслини гілки.
Я все пережив: хизування та сором,
колючі посмішки заможних дітей,
нічого в житті не дісталося даром,
та я досягнув не досягнутих мрій.
Дітей недорослих, заможні батьки,
з якими ми вчилися в школі,
пригріли у клуби, контори, садки,
що б ті не робили у полі.
А я переміг, майже всі перешкоди,
отримав чудову, високу освіту,
і не потрібно мені нагороди
що б волю свою, у житті гартувати
Укр. Спогади
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118101802864
Свидетельство о публикации №118101802864
Рецензии