Тот берег. Иван Ефимович Коваленко
Знаю все, що ховає той берег Десни:
Там дерева й кущі, і безкраї луги,
Буйноцвітна трава вироста щовесни,
Коли повінь поверне Десну в береги.
Там доріжки малі на всі боки біжать,
До озер і заплав закликають стежки.
Коли літо мине, віддзвенить сіножать,
Поспішають до обрію сіна стіжки.
І неспокій зростає тоді у мені,
І хвилюється сумно життєва ріка.
Що мене на тім боці небавом чека?
Що ховає той берег в близькій далині?
Я до серця узяв цей журний виднокрай,
Він так часто вночі розтривожує сни.
І навіщо мені потрапляти у рай,
Коли я за життя мав той берег Десни.
----------------------------------
“Тот берег” И.Е.Коваленко
Знаю всё, что скрывает тот берег Десны:
Там деревья и рощи, без края – луга,
Буйно травы растут и цветут от весны,
Когда паводок волны вернёт в берега.
Там дорожки и тропки лучами бегут,
И ведут они к водам озёр и запруд.
Когда лето проходит, там ниву сожнут,
И снопы к горизонту цепочкой идут.
Возрастает тревога тогда в глубине
У меня, и волнуется жизни река.
Что на том берегу может встретиться мне?
Что скрывает та даль, бесконечно близка?
В своё сердце я взял этот сумрачный край,
Он так часто в ночи мне вторгается в сны.
И зачем попадать мне в неведомый Рай,
Если знал я при жизни тот берег Десны?
(17.10.2010)
Свидетельство о публикации №118101702299