Два поезда со станции Фатальная

До станции с названием «Фатальная»
Мы добрались июльским жарким днем,      
Мы встретились и музыка печальная
Вдруг пролилась с нахлынувшим дождем.
По лабиринту столько троп исхожено,
Не пару износили башмаков.
Июль, опять стоят деньки погожие,
В пыли дорожной не найти подков
На счастье, времена с кибитками
Давно прошли, а яблоки в саду
Блестят, как прежде, золотыми слитками,
Одно сорву, возможно, на беду.
Два поезда со станции «Фатальная»
Один - на север, а другой – на юг,
Помчат, не зная, что уже прощальная
Мелодия написана, мой друг.
12.09.2018 г.

Перевод Валентины Лысич

До станції "Фатальна", доленосної,
Добрались ми липневим теплим днем.
Зустрілися. Шквал музики мінорної
Нахлинув враз із проливним дощем.
Стежок по лабіринту стільки сходжено!
О, скільки цих в житті було квитків!
Хоч літа гожі дні теплом породжено,
В пилу дороги не знайти підків.
Яке це щастя, що часи з кібитками
Давно пройшли, та яблука в саду
Як і раніше – золотими злитками,
Одне зірву, можливо, на біду.
Два потяги зі станці Фатальної
На північ, південь врізнобіч помчать
Під звуки тої музики прощальної,
Що вже написана. Не наздогнать.
----