А я сьогодні знову ніби п"яний
іду додому з іншого села,
там був весь час я в дівчини Марьяни,
яка мені любов свою дала.
Вона мене цілунком частувала,
вона мене у поле привела,
там польові ромашки ми зривали.
та рахували з нею до села.
Ми пелюстки з ромашки рахували,
загадували бажанні слова,
зозуля ж нас веь час перебивала,
мабуть у неї є та те права.
А я сьогодн1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118101506574
Свидетельство о публикации №118101506574
Рецензии