Бабье лето. Валентина Козачук. с украинского

Зустрічали ранок в полі пастушки,
Глядь:  в село йде босе  літо навпрошки!
В середині  Жовтня дивом це було -
Все  на світі жовкне… вже втекло тепло.

Раптом, бачать:  літо! Золота пора,
У оселі  сонце радісно несла.
То ж щасливе  наше  сіре кошеня
Сонцю спинку й лапки радо підставля.

Ожили метелики, мухи і жуки,
Небо синє-синє! Тануть всі хмарки!
Кашлянув  в шпаринці стиха вітерець -
Закружляв у танці м’яту і чебрець.

Зорі-чорнобривці сяють  в квітнику!
Може ще зозулька вигукне: - Ку-ку?
Джмелик материнці під спідничку - шусть!
Сам  дітей гойдає – каже: - одружусь…

Блискає  очима  синій виноград,
Сад несе медовий, ніжний аромат.
На осонні котик, внучка,  баба, дід
 Ще яких  екзотик? Був би тільки хліб…

Сонце  сипле жовтий  пудри перламутр
Навіть в річку синю хочеться пірнуть!
- Літо, любе наше, трохи ще побудь!
- Вибачте, прощайте, йду – мене вже ждуть.

...І пішло, далеко за поля, село -
Ох і швидко літо «бабине» спливло….


Пастухи на поле, только рассвело.
Глядь, босое лето топает в село!
Уж Покров намедни, что за чудеса,
Но тепло вернулось в жёлтые леса.

Смотрят: снова лето! Золота пора.
Радостно сияет солнце у двора.
Наш котёнок серый ловит солнца свет,
Счастлив, что лучами солнышка согрет.

Вновь вернулось лето для стрекоз, жуков,
Небо голубое, нет и облаков!
Кашлянул и замер ветерок-буян -
Закружились в танце мята и тимьян.

Бархатцы подарят зори цветнику!
Может, и кукушка прокричит: ку-ку?
Шмель своей шмелихе под юбчонку - шусть!
Сам качает деток - говорит: женюсь...

Заблестел глазами синий виноград,
Сад несёт медовый нежный аромат.
Наш осенний котик, внучка, бабка, дед...
Вам каких экзотик? Был бы только хлеб...

Солнце сыплет жёлтый пудры перломутр.
Даже в речку синию хочется нырнуть!
 - Лето, красно лето, ты ещё побудь!
 - Нет, уж вы простите, до свиданья -ждут.

...И ушло далёко за поля, село -
   Ох, и быстро бабье лето уплыло...