Краса осенняя Пер. с укр. языка

Светлана Пирогова

Авторский текст здесь:
   
http://www.stihi.ru/2018/09/12/3058


Краса осіння із відтінком смутку,
Дерева у вогнястому вбранні.
Зібравсь сполоханий у серці жмуток,
І наче дощ шумить про щось мені.

Удвох ми не пірнали в щедру осінь
І разом по дорозі не брели.
Між нами досі тиша, безголосся,
Хоч в небі чути лебединий клик.

І ти не пестив ніжно русі коси,
Світанки щастя не стрічали ми.
А поодинці цілували просинь,
Оцю осінню неповторну мить.

Якби ж краса вже без відтінку смутку,
Дерева у пікантному вбранні.
Так хочеться кохання стиглий жмуток.
Прошепочи "люблю" лише мені

               ***


Краса осенняя с оттенком грусти
Деревья в огненном убранстве.
Согрет огнем сердечный сумрак
И дождь шумит о постоянстве.

Вдвоём мы не встречали щедро осень
И вместе по дороге не брели.
И тишина меж нами безголосо,
Хоть кличут где-то в небе журавли.

Не пестовал ты нежно русы косы.
Рассветы счастья не встречали мы.
И одиноко целовала просинь
Осенний неповторный миг...

Цветёт краса без смутного оттенка.
Деревья убраны пикантно. И молю
Чтоб растопить в душе холодный камень,
Шепни одной лишь мне:"Люблю"...

           ***

          С авторскими поправками:

 
       Вот, если бы краса без нотки грусти...
       Деревья убраны пикантно. И молю:
       Волнует вновь души осенний сгусток.
       Шепни одной лишь мне :"Люблю..."


Рецензии