Жовтiе лист

Жовтіє клен… і душу аж стискає
картина зачарованого Псла,
але невдовзі, наче підлий Каїн,
зима роздягне клени догола.

Жовтіє лист і сумно догорає,
ось-ось на землю тихо упаде.
Жовтіє лист і серце щемно крає,
немов танок танцює па-де-де.

Марніє лист, і стискує на горлі
своє крило осіннє енело…
А ми живем давно як бубон голі,
бо нас життя нещадно роздягло.


Рецензии
Про бубон сподобалося.

Надия Позняк   07.11.2018 02:22     Заявить о нарушении
Щиро дякую за відгук!

Юрий Ош   20.11.2018 14:57   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.