Ти невгамовна, наче вітер, малює день твою красу.
В твоїх долонях небо квітне, але в очах осінній сум...
Дерева гублять мовчки листя, і пестить землю жовтий сон,
А горобинове намисто збирає доля для мадонн.
Колишеш ти дитя надії, пісні журливі - в небокрай...
Цілує ангел мокрі вії, грай на бандурі, жовтень, грай.
Збігає ніч, холодні роси спадуть на крила, Боже мій...
Моя кохана, плачу досить - не смій журитися, не смій!
Тобі так личить вишиванка із візерунком світлих мрій,
Коли вплітаєш в коси зранку жадані промені зорі...
Чому приходить в серце осінь? Птахи у вирій чом летять?
Чому сумуєш, рідна, досі? Чому в душі дощі бринять?..
14/10/2018
Чому приходить в серце осiнь
© Copyright: Семисветик 2, 2018
Свидетельство о публикации №118101406520
Свидетельство о публикации №118101406520
Рецензии