Щось...

Снів моїх безмовність
Поза хмар, як ворон…
Чом хвалена повість
Навіть напівтоном
Досягла серденька
Завдяки любові,
Там, де нічка-ненька,
Де стрічки шовкові…
Виграють музики
Свій танок весільний,
Рвуться черевики,
Сміх літає вільний,
Ніби пух кульбаби
В сонячному сяйві…
Посмішка для зваби
Дуже незвичайна,
Щось в ній таємниче,
Трохи від Мадони,
Щось від Беатріче…
Тільки де канони?..
В чім причетність долі
До вночі – кохаю,
Тінь від парасолі
Вже не пам’ятаю…
Пахне наш світанок
М’ятою та хмелем,
Яблуком духм’яно
В росах кришталевих…

10.10.2018


фото автора


Рецензии
З щирою подякою за цей невимовно гарний вірш Людмила!
Мені він дуже сподобався.

Нових досягнень та вдачі в усьому!

З теплом і найкращими побажаннями Флоріан

Флориан Роси   15.10.2018 00:30     Заявить о нарушении
Навзаєм, Флорiан!!!А ещё огромное спасибо за то, что оценили мой скромный украинский язык, пытаюсь его возродить для себя!!!
С теплом!!!

Людмила Аристархова   15.10.2018 06:40   Заявить о нарушении