Не налижися перед смертю
Як тарілки пусті з позавчора,
І очей ніде буде діти,
Від дітей замордованих мором
У пустих та холодних стінах
Вже не їх , ні себе не жалко,
Тільки сором пекуче-гіркий
За країну в якій так жваво,
Обіцянки дають на краще,
Що колись то ви зможете жити!!!
Жити зможемо,… як буде за що,
У лікарню ліки купити,
Заплатити борги державі,
Та податки оті непомірні,
Які наче робили в чеканні,
Що ця нація зникне .. згине,
Щоб тоді її землі , споруди,
Величаво пани роздавали,
Вони б це зробили й раніше,
Але ж люди їм заважали,
От і душать, здирають шкіру,
З тих хто здатен країну любити,
Ну за що цій землі така кара ?
Кров’ю хлопців своїх же вмити,
Намагались ..З надривним плачем,
Матері просушили сльози ,
Та тепер ні любить , ні вірить
З них ні хто вже не буде в змозі
Иллюстрация : 3-й всадник апокалипсиса ГОЛОД
Не налижися перед смертю
© Copyright: Ксюха Дикая -Белик, 2018
Свидетельство о публикации №118101207220
Свидетельство о публикации №118101207220
Рецензии