Маленький равлик... люди, не шуміть!
В хатинці він,- малий напевно, спить.
Від безкінечного втомився переходу,
впустив у себе сонячність й блакить,
здолав неодолимі перешкоди,
а нині милою своєю снить...
Шукав чогось... а що і сам не зна...
перед коханою в душі вина.
Чи прОйде мандрівник зворотній шлях,
в очах засіла сива пелена,
бентега в серці, як лякливий птах,-
єдина залишилася одна...
Ві сні вони закохані, разОм,
в відношеннях ще не відбувсь надлом,
про мандри ані мрій, ані ідей...
галявинка зелена й джерело,
щасливих двоє равликів-людей
і охоронця-янгола крило...
Надлом...
© Copyright: Ева Сокол 2, 2018
Свидетельство о публикации №118101202929
Свидетельство о публикации №118101202929
Рецензии
Половину текста понимаю: до 5 лет жила на могилёвщине...Напевна речь стихов
Лариса Сергеева 5 18.10.2018 17:02 • Заявить о нарушении
Лариса Сергеева 5 18.10.2018 17:02 • Заявить о нарушении
Дуже вдячна, що навіть не все розуміючи, Ви стільки уваги приділили моїй творчості!
В мене багато віршів іна російській мові.
З повагою,
Ева Сокол 2 19.10.2018 08:22 Заявить о нарушении
В мене багато віршів іна російській мові.
З повагою,
Ева Сокол 2 19.10.2018 08:22 Заявить о нарушении
Дякую за ответ, в памяти детские воспоминания слов митусятся , и так утульно на душе...
Лариса Сергеева 5 19.10.2018 08:44 Заявить о нарушении
Лариса Сергеева 5 19.10.2018 08:44 Заявить о нарушении