Доля нас звела,
Полум’я і воду,
Та не задала
Бути як відтоді.
То чого ти ждеш,
Не плекай надію…
Одного не ймеш,
Жити так волію.
Лину я до Сонця,
Ти дощам привітна…
Світло жду із рання,
Ти Зоря вечірня…
Ти дощі чекаєш,
Я теплом одіну…
Водограй пускаєш,
З гір на полонину…
Я веселкой буду,
У твоїх обіймах...
Як дощем пройдеш,
По лісах ,долинах...
Барви розведу На палітрі неба,
Тебе заберу,
У поміч до себе…
Водограй ввібрав
Тебе, як перлину,
Світлом я заграв,
У хвилях поринув.
Розлилось тепло
У струмках прозорих,
Світло віддало
Полум’я у водах…
Полум я вода
© Copyright: Юра Прокопенко, 2018
Свидетельство о публикации №118101109480
Свидетельство о публикации №118101109480
Рецензии