Нина Плаксина. Мы поживём, ещё не вечер - рус-укр

МЫ ПОЖИВЁМ, ЕЩЁ НЕ ВЕЧЕР
Нина Плаксина

http://www.stihi.ru/avtor/plaksinanina , http://www.stihi.ru/2011/12/31/4758

 
        Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов


==================================== МЫ ПОЖИВЁМ, ЕЩЁ НЕ ВЕЧЕР
==================================== Нина Плаксина

====================================                Акростих

==================================== Текут, бегут, спешат года,
==================================== А всё-таки  летят победно.
==================================== Мгновенья тают не бесследно –
==================================== А наполняют невода,
==================================== Раздаривая из ячеек
==================================== Алмазы щедрой доброты,

==================================== Этюды читаной мечты
==================================== Толпе безусых книгочеев.
==================================== Окупятся когда-нибудь
==================================== Всеведущие с вами встречи,
==================================== Абсурд, что пройден больший путь:
==================================== Мы поживём, ещё не вечер.

==================================== http://www.stihi.ru/2011/12/31/4758


============
Ще не вечір
================
(перевод на украи'нский язык: Николай Сысо'йлов)
http://www.stihi.ru/2018/10/11/1006


***
               Сонет-Акровірш-Паліндром
               (прямий та віддзеркалений)

Тече вода, летять  роки'.
А  в небі ча'йки – наче мрії.
Минуле спогадами гріє,
Акордом бурної ріки.
Роки' минають, – наче рань, –
І я кажу: все не напрасне.

Щаслива осінь теж прекрасна.
А скільки мо'лоді, поглянь!
Свій вірш пишу про незабутнє.
Та думи линуть у майбутнє…
Я знаю: нескінченна  вись.
 
Весна йде всесвітом! – до речі,
Абсурд, що кане все кудись.
Ми поживе'м, та й ще не вечір.

***

                Віддзеркалений
                (вірш-паліндром, рядками*)               

Ми поживе'м, та й ще не вечір.
Абсурд, що кане все кудись.
Весна йде всесвітом! – до речі,

Я знаю: нескінченна  вись.
Та думи линуть у майбутнє…
Свій вірш пишу про незабутнє.
А скільки мо'лоді, поглянь!
Щаслива осінь теж прекрасна.

І я кажу: все не напрасне.
Роки' минають, – наче рань, –
Акордом бурної ріки.
Минуле спогадами гріє,
А  в небі ча'йки – наче мрії.
Тече вода, летять  роки'.

------------
*вірш рядками читається, як зверху вниз, так і знизу вверх

***
Николай Сысойлов,
11.10.2018

Коллаж мой – на основе фото из интернета
[мыс Казантип, Тамара Музыченко (02.12.1948 – 22.01.2018)]


===========

С ударениями
============
Ще не ве'чір
================
(перевод на украи'нский язык: Николай Сысо'йлов)
http://www.stihi.ru/2018/10/11/1006

***
                Соне'т-Акрові'рш-Паліндро'м
               (прями'й та віддзерка'лений)


Тече' вода', летя'ть  роки'.
А  в н'ебі ча'йки – на'че мрі'ї.
Мину'ле спо'гадами грі'є,
Ако'рдом бу'рної ріки'.
Роки' мина'ють, – на'че рань, –
І я кажу': все не напра'сне.

Щаслива осінь теж прекра'сна.
А скі'льки мо'лоді, погля'нь!
Свій вірш пиш'у про незабу'тнє.
Та ду'ми ли'нуть у майбу'тнє…
Я зна'ю: нескінче'нна  вись.
 
Весна' йде все'світом! –  до ре'чі,
Абсу'рд, що ка'не все куди'сь.
Ми поживе'м, та й ще не ве'чір.

***
                Віддзерка'лений
                (вірш-паліндро'м, рядками*)               

Ми поживе'м, та й ще не ве'чір.
Абсу'рд, що ка'не все куди'сь.
Весна йде все'світом! – до ре'чі,

Я знаю: нескінче'нна  вись.
Та ду'ми ли'нуть у майбу'тнє…
Свій вірш пишу' про незабу'тнє.
А скі'льки мо'лоді, погля'нь!
Щасли'ва о'сінь теж прекра'сна.

І я кажу': все не напра'сне.
Роки' мина'ють, – наче рань, –
Ако'рдом бу'рної ріки'.
Мину'ле спо'гадами грі'є,
А  в не'бі ча'йки – на'че мрі'ї.
Тече' вода', летя'ть  роки'.

------------
*вірш рядка'ми чита'ється, як зве'рху вниз, так і зни'зу вверх

***
Николай Сысойлов,
11.10.2018

Коллаж мой – на основе фото из интернета
[мыс Казантип, Тамара Музыченко (02.12.1948 – 22.01.2018)]