Свiт далеких зорь... А може тАя мрiя - не твоя?

А може тАя мрія - не твоя? ...
Бо швидко ти від неї відцурався
І навіть ти соромився, що я
Про неї говорила - і змішався...

А може тАя мрія - та моя?...
Я ще не знала, щО такою буде
Та вірила чомусь без забуття... -
А ось тепер... Нехай розсудять Люди...

А може це в тобі був відблиск зорь?
Далеких зорь з нестримним сяйвом Віри...?
І ти тоді їх відчував - вогонь
І світло перейнявши крізь повір'я...

А може ти тоді був в частоті
Моїх Надій на Щастя на планеті? -
Трансформував, зв'язав їх до землі,
Щоб бачила я ступені при злеті?...

Та як би не було - я прийняла
Ці ступені-підказки моїм діям.
Я дякую за все.(!) "Бо я - це я".
Я їх шукала - їх і розумію!

Як би ти знав! Як би ти тільки знав !!! -
Як я тобі і БОГу дуже вдячна! -
Наскільки я щаслива! ( хоч сумна...) -
Що ти цього не знаєш - необачно...

Як би ти тільки знав! Як би ти знав!!! -
Як я з тобою в подумках говОрю!
Як би ці почуття ти перейняв!...
Ти маєш міст до Неба з того горя?!...

А ти вже інший, зовсім не такий...
Шукаєш ти... Чи може не шукаєш...
Чи вирнути захочеш з суєти?...
Чи може сам всього ти ще не знаєш?...

Не знаю я. Не можу стільки знать.
Нехай тобі це знання зостається...
Як будеш ти в досяжності літать -
Зустрінемось. - Бо спільність не минеться.

Рости завжди Душою до верхів.
І не давай спіткатися і падать.
Якщо ти впав - негайно піднімись! -
Ти знаєш, що для Мрії значить зрада?!

Ти знаєш, як тоді Душа живе?!... -
Ти знаєш, ти це все - доцільно знаєш...
Чому ти маніпулювать даєш?
Невже такий сліпий, що зір не маєш?!

Ой, скільки ж буде болю у житті!...
За все розплата є і відбудова...
Шукай Людей лиш Справжніх, лише їх -
І будь щасливим ти обов'язково!

25 вересня 2018 р.