Я дивлюся на сплячого сина,
Починаю нового вірша;
Врятувала мене Україна,
Коли дуже боліла Душа…
Присвятила землі рідній Серце,
Не зрадливій і злій пустоті…
І розбилося раптом люстерце,
Що казало все хибно мені!
Я тебе не віддам, Україно,
Бо з тобою і Серце й Душа!!!!!
Подивилась на сплячого сина,
Закінчила нового вірша.
©August Diamant, 7. Oktober 2018
Я дивлюся на сплячого сина...
© Copyright: Женя Ушакова, 2018
Свидетельство о публикации №118100706143
Свидетельство о публикации №118100706143
Рецензии