Догоняющий солнце. Тонкий шёлк
Вдох наполнен тобой и разлит вдруг на тысячу лун.
Ох, как хочется мне, чтоб душою прижалась скорей
И нашла мою нить средь чужих умирающих струн..
Протяну я ладонь, осторожно коснусь тишины
Наступлю в вязкий шёпот ещё не уснувших аллей,
Где ветрам перемен безрассудно доверили мы
Тонкий шёлк расцветающей жизни...моей.
Тонкі шоўк
Абляцеў стары клён пад сум ліхтароў і начэй,
Удых напоўнен табой і разліты на тысячу год.
Як жадаецца мне, каб душою прыціснулася хутчэй
І знайшла маю нітку сярод струн, што чэзнуць з нагод..
Працягну я далонь, асцярожна крану цішыню
Наступлю ў глейкі шэпт не заснулых алей,
Дзе вятрам безразважна даручылі нібы-та гульню
У тонкі шоўк расквітнела жыццё надалей.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №118100701446