Яблоко От Яблони

Ось тому Тато й пізно,
називатися сином та Батьком.
В цоьму винні роки та хвилини,
вони стрімко стирають нам пам'ять.

Як зірки,так далеко дитинство,
люблю,люблю,тебе як хлопья.
Я твій погляд,яблуко схоже,
що від яблуні впало дарма.

Так скажи мені Батечко любий,
як зростити дітей своїх сад?
Щоб у скруту і тяжкі хвилини
були поруч як небо і птах.

Ти зростав,були Батько і Мати
це мої Бабуся й Дідусь,
я лелею їх в памьяті досі
замість тебе їм буть довелось.

Не таке виховання як хочеш,
воно з вулицей,один на один.
Ти не став мені прикладом досі,
а характер у мене як твій.

Як дві краплі с тобою ми схожі,
навіть жінку кохаем одну,
вона Мати моя до віку
тобі жінка-кохана і друг.

Ти пробач мені те що існую,
може я тягар для душі?
Знаю,знаю…На Матір я схожий!
І тобі коле пам'ять в душі.

Ось тому мабуть Батько і пізно,
щось вертати на місце свое,
ти бробач!Пробач за все Тато.
Я любитиму вічно тебе!

       Александр Кармышев
           06.10.2018