Нина Плаксина. Мой Казантип, сонет 12 - на рус-укр

МОЙ КАЗАНТИП, сонет 12
Нина Плаксина

http://www.stihi.ru/avtor/plaksinanina , http://www.stihi.ru/2012/05/14/389

 
        Перевод с русского на украинский язык: Николай Сысойлов


================================= МОЙ КАЗАНТИП, сонет 12
================================= Нина Плаксина

================================= 12.
================================= Стремясь своей судьбе в глаза  взглянуть,
================================= Поход  давно  затеяли мальчишки.
================================= «Кунушкуи», «Ташик..»  прошли вприпрыжку.
================================= Надеялись легко продолжить путь.

================================= Рюкзак. Фонарь. Да что им! Раз моргнуть!
================================= Есть хлеб и спички, и канат  под мышкой.
================================= А сколько раз они читали в книжке:
================================= Тут главное – с дороги не свернуть.

================================= Пробили вруб – и охватила робость:
================================= Там хода нет, а под ногами – пропасть.
================================= Обвал! Назад! И надо поспешить…

================================= Из темноты дороже и родней
================================= Земля –  как мама. Надо жить и жить…
================================= Сложить венок сонетов перед ней.

================================= http://www.stihi.ru/2012/05/14/389



==================
Мій Казантип, сонет 12
===================
(перевод на украи'нский язык: Николай Сысо'йлов)

***

12.
Знімаючи страхи' загроз та бід
З хлоп’ячих мрій про скарб – чутки' не брешуть! –
Пішли брати' до бухти, в «Сеньку Першу»:*
Батьки у церкві…  – про'йде все, як слід.

– Не йдіть, не треба! хлопці, там біда! –
«Таши'к»* та «Кунушка'й»* услід  кричали.
А ось і лаз …– пролізли:  …темні чари... –
Ховає скарб  «Татарська борода»!*

Був Перший Спас. Був перший час якраз.
Аж раптом крах! – обвал.. закрився лаз:
У пастці! Жах!... – яке велике горе…

Та спас їх Казантип! – ривком одним
Розкрив щілину, вивів їх нагору…*
Кладу вінок сонетів перед ним.

-----------
*«Се'нька Пе'рша» («Перша Сенька», «Перша» , «Перша бухта», «Сенькіна бухта, перша», «Сенькіна-один» і т.п.) – одна з двох бухт об’єднаної «Сенькіної бухти» («Перша» і Друга Сенька»), що розташована на північно-західному узбережжі мису Казантип, на захід від мису «Шарабай»; в бухту відкривається Казантипська балка, є невеликий піщаний пляж.
На схемі – червоним кольором показаний маршрут хлопців.

*«Таши'к»  («Таши'к-Буру'н»,  «мис Ташик-Бурун», «Ташик-Бурун-мис») – скелястий широкий мис на південному узбережжі мису Казантип, західний мис бухти «Біла Скеля».
*Кунушка'й («бухта Кунушкай», «Кунушкай-бухта») – бухта на південно-східному узбережжі мису Казантип, на південному мисі бухти «Скеля Суворов»; в бухті невеликий піщаний пляж, на північно-західному схилі великий активний зсув.

*«Татарьска борода» – печера у «Сенькіній бухті» (у «Першій Сенькіній бухті»); за легендами, та ствердженнями старожилів, печера з’єднує обидві бухти («Першу і Другу Сеньку»).

*У 1981 році Ніна Плаксіна записала розповідь про цей похід хлопчаків (оповідачем був уже постарілий «хлопчисько», один із  «шукачів» скарбу). Вони пішли в печеру «Татарська борода» і через неї хотіли пройти в другу Сенькіну бухту. Якби вдалося знайти скарб (хлопці вважали, що там обов'язково повинен бути скарб), то змогли б заховати його в другій бухті. У печері хлопчики потрапили під обвал. Чудом вибралися самі: хлопці вважали, що їм просто пощастило (і тому, що це сталося на самому початку шляху).

***
Николай Сысойлов,
06.10.2018

Коллаж мой – на основе фото из интернета
(Нина Плаксина, виды мыса Казантип, Азовское море; вверху – заваленный вход в пещеру; на схеме – красным цветом показан маршрут мальчишек-кладоискателей)

============


С ударениями
==================
Мій Казанти'п, соне'т 12
===================
(перевод на украи'нский язык: Николай Сысо'йлов)

***

12.
Зніма'ючи страхи' загро'з та бід
З хлоп’я'чих мрій про скарб – чутки' не бре'шуть! –
Пішли' брати' до бу'хти, в «Се'ньку Пе'ршу»:*
Батьки' у це'ркві…  – про'йде все, як слід.

– Не йдіть, не тре'ба! хло'пці, там бі'да! –
«Таши'к»* та «Кунушка'й»* услі'д  крича'ли.
А ось і лаз… – пролі'зли:  …те'мні ча'ри... –
Хова'є скарб  «Тата'рська борода'»!*

Був Пе'рший Спас. Був пе'рший час якра'з.
Аж ра'птом крах! – обва'л.. закри'вся лаз:
У па'стці! Жах!... – яке' вели'ке го'ре…

Та спас їх Казанти'п! – ривко'м одни'м
Розкри'в щіли'ну, ви'вів їх наго'ру…*
Кладу' віно'к соне'тів пе'ред ним.

-----------
*«Се'нька Пе'рша» («Перша Сенька», «Перша» , «Перша бухта», «Сенькіна бухта, перша», «Сенькіна-один» і т.п.) – одна з двох бухт об’єднаної «Сенькіної бухти» («Перша» і Друга Сенька»), що розташована на північно-західному узбережжі мису Казантип, на захід від мису «Шарабай»; в бухту відкривається Казантипська балка, є невеликий піщаний пляж.
На схемі – червоним кольором показаний маршрут хлопців.

*«Таши'к»  («Таши'к-Буру'н»,  «мис Ташик-Бурун», «Ташик-Бурун-мис») – скелястий широкий мис на південному узбережжі мису Казантип, західний мис бухти «Біла Скеля».
*Кунушка'й («бухта Кунушкай», «Кунушкай-бухта») – бухта на південно-східному узбережжі мису Казантип, на південному мисі бухти «Скеля Суворов»; в бухті невеликий піщаний пляж, на північно-західному схилі великий активний зсув.

*«Татарьска борода» – печера у «Сенькіній бухті» (у «Першій Сенькіній бухті»); за легендами, та ствердженнями старожилів, печера з’єднує обидві бухти («Першу і Другу Сеньку»).

*У 1981 році Ніна Плаксіна записала розповідь про цей похід хлопчаків (оповідачем був уже постарілий «хлопчисько», один із  «шукачів» скарбу). Вони пішли в печеру «Татарська борода» і через неї хотіли пройти в другу Сенькіну бухту. Якби вдалося знайти скарб (хлопці вважали, що там обов'язково повинен бути скарб), то змогли б заховати його в другій бухті. У печері хлопчики потрапили під обвал. Чудом вибралися самі: хлопці вважали, що їм просто пощастило (і тому, що це сталося на самому початку шляху).

***
Николай Сысойлов,
06.10.2018

Коллаж мой – на основе фото из интернета
(Нина Плаксина, виды мыса Казантип, Азовское море; вверху – заваленный вход в пещеру; на схеме – красным цветом показан маршрут мальчишек-кладоискателей)

============