Свою збірку без сліз
сам не можу читати,
і ось так кожний раз
мушу це відчувати.
І все те, що писав
я збирав по крупинках,
на собі відчував
без стразу й відпочинку,
Як колись жив народ,
та в житті що змінилось,
скільки мав перешкод,
та які з них лишились.
Тож за всі ці роки
люди в злиднях лишились,
лише діти й батьки
від кріпацтва звільнились.
Там грошей не було,
паспортів не давали,
лише вільна прийшла,
а свободи не стало.
Олігархам не вірю,
що прийшли в нову владу,
вони всі без довіри
та старі у них вади.
Без сл1з
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118100603521
Свидетельство о публикации №118100603521
Рецензии