осiнь десь у серцi...

Вiтер рветься в вiкна,
Дощ стучить у скронi...
Де тво; долонi,
У кого в полонi?..

Осiнь вже на призьбi,
Заглядає в душу.
Невже, Боже(вільна)!?
І тобі не мушу...

Осінь десь у серці,
Смутком полонила,
Швидкість круговерті
Знову сповільнила...

Небо опустила -
Це хіба не диво?!
І мене звільнила.
Осінь, я щаслива!


Рецензии
Дуже цікавий вірш! Сподобалось!

Артур Грей Эсквайр   07.10.2018 00:20     Заявить о нарушении
Дякую Вам)! Пишу про те, що на душi).

Оксана Вершинина 2   11.10.2018 09:44   Заявить о нарушении