На сніданок випити чай з корицею,
І вперше за довгий час не запалити цигарку.
Я змінюю щось, потихеньку стаю величною,
Я гарнішаю з кожним днем...
І ставлю на себе ставку.
Ти, напевно, ніколи не зрозумієш -
У тебе є лише ти, і більше нікого поруч.
Сенс перейматись за тих, хто тебе не зігріє?
Всім все одно, а ти плачеш в подушку...
Втома
Накриє тебе з головою, як покривало,
І ти все одно до цього рано чи пізно прийдеш:
Ти маєш лише себе!
Люби свободу!
Дихай на повні груди!
А ти все ниєш...
Тому я така весела, неадекватна -
Я стараюсь назад ніколи не озиратись.
Ти, напевно, ніколи не зрозумієш наскільки гарна!
У тебе немає часу про себе дбати...
На сніданок випити чай з корицею,
І вперше за довгий час не запалити цигарку.
Я змінюю щось, потихеньку стаю величною,
Я гарнішаю з кожним днем...
І ставлю на себе ставку.
29.09.2018
Ставлю на себе ставку
© Copyright: Инна Омут, 2018
Свидетельство о публикации №118100504792
Свидетельство о публикации №118100504792
Рецензии
