Читаю лист із рідного села,
якого написав мені татусь,
скзав, що вже до них прийшла зима.
спитав. чи я додому скоро повернусь.
Він запитав, коли до них приїду?
сказав,що вулицю в них снігом замело,
що до весни у них тепла не буде,
а йому хочеться що б літо вже прийшло.
Сказа, що на подвір"ї в них все є,
Що в них є масло, паляниці, сало,
що в них є молоко своє,
лише павлінів біля хати не хватало.
Я знаю, що це вигадка батьків
та що живуть вони на пенсію радгоспну,
що він багатим жити не зумів.
що працював у спеку, дощ, зиму морозну.
Що ходить він у витертій сорочці,
що в них лише дві куриці старі,
що Шарик на свободі спить у будці,
чекає теж ранкової зорі.
Батьки мене завжди в селі чекають,
та кожний раз виглядують в аікно,
а я коли на свято приїжджаю
ми сидимо всі разом за столом.
Укр. Читаю лист
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118100503944
Свидетельство о публикации №118100503944
Рецензии