О чём же вспомнить в трудном поединке... Коваленко
Що пригадати у чорну годину,
Втішити серце в знемозі і тузі?
Серце підказує: “Згадуй стежину,
Ледве помітну на скошенім лузі”.
Шляхом нерівним ти біг без упину,
Може, стомився в життєвій напрузі?
В чому ж знаходиш утіху єдину?
Є в тебе рідні, і близькі, і друзі,
Є в мене все, і я дуже багатий.
Стільки не кожен зуміє надбати:
Луки, озера, і поле, і гай,
Та не пройшов до кінця по стежині,
Тільки ступив, вона кличе й донині.
Боже, для щастя пройти усю дай.
------------------------------
“О чём же вспомнить в трудном поединке...” И.Е.Коваленко
О чём же вспомнить в трудном поединке,
Чем сердце в чёрный час утешу я?
Оно подсказывает: “Помни ту тропинку,
Где по стерне прошла нога твоя”.
Бежал путём неровным без запинки,
И что: усталость льёт через края?
Чем утешаешься ты в жизненной заминке?
Есть у тебя родные и друзья,
Есть всё; теперь богато я зажил.
Не каждый в жизни столько накопил:
Луга, озёра, лес, поля, овсюг,
Но я прошёл не до конца по стёжке,
Я лишь ступил – и вдаль зовёт дорожка.
О, Боже, дай пройти для счастья всю!
(5.10.2018)
Свидетельство о публикации №118100503545