З високої полонини
тече вода у долину,
кришталево чиста, та смачна,
Закохався я в дівчину,
що в смерековій хатині
без батьків давно живе сама.
Вона ніжна, та вродлива,
чорноока, соромлива,
в вишиванці по селу іде.
На недоліки вразлива,
та була вона щаслива,
бо у неї серце молоде.
Вона з Лемків чи із Бойків,
відганяла парубовчків
до весілля на краю села.
Вона знала честь дівочу
коротала сама ночі
та себе від лиха берегла.
Укр. Полонина
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118100503077
Свидетельство о публикации №118100503077
Рецензии