На вулиці білим - біло,
білим снігом замело,
Я іду в твоє село,
та співю,
не боюся я погрози,
не боюся я морозу,
це для мене не загроза,
я це знаю.
На краю села хатина,
і стоїш ти біля тина,
де живе твоя родина,
і чекаєш.
А я щирий, безтурботний,
покохав тебе в суботу
та я знаю, що робити,
і ти знаєш.
Притискаєшся до мене,
все обличчя аж рум"яне,
таке ніжне та багряне
і палає.
Ти ведеш мене до клубу,
в тебе ключик тітки Люби,
там сьогодні пусто буде
ти гадаєш.
Тільки то була субота,
там ще з вечора робота,
там пілога не помита,
ми не знали.
Ми почули гуркіт в залі,
ми такого не чекали,
тихо двері відчиняли
і тікали, і тікали.
Сн1гом замело
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118100502929
Свидетельство о публикации №118100502929
Рецензии