Хмари чорнi, тiнi хмурi

Ніч нахлинула здалека...
Вітер ловить тінь дерев.
У гнізді заснув лелека...
Хвилі чути важкий рев.

Гуркотить у грудях бурі...
Клекіт чути віддаля.
Хмари чорні,тіні хмурі...
Б'є в обличчя лиш гілля.

Обриває з вітів листя...
Мов в колисці чути плач.
І розкинула знов кисті...
Розмальовуючи плащ...

У відтінки перламутру,
Чорно-сірого хутра.
Накладаючи знов пудру...
На обличчя з-під пера.

І розбризкуючи краплі...
Різнокольорових фарб.
Ніч розгублюючи барви...
У намисті:-Крап.Крап.Крап.

Дощ дощить і у багнюці...
Протікає весь потік.
Тихо ніч впустила зорі...
Нічний час,за часом втік.

І зоря вже ранок будить.
Кукурікають півні.
А у полі стихнув вітер...
Знову сяйво у вікні.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии