Саня Грех. А за ней... Рус. Бел
Ах, апрель ты мой, апрель, чёртова кадушка...
То звенишь, то слёзы льёшь с неба или с крыши.|
А пошлют, так и пойдёшь чтоб куда поближе...
А подальше не послать.
Не услать ведь сходу.
Заструилась Благодать на святую воду...
Вербы соком налились.
Ивы чешут косы.
И, проснувшись, поплелись на луга берёзы...
Заорал, вернувшись, грач сдуру во всё глотку.
И весна пустилась вскачь так, когда в охотку...
Солнце жаром ли припрёт, ветер ли обдует.
То ли кто чего-то врёт или всё колдует?...
Свет не меркнет, взгляд лукав.
Губы слаще мёда
у забавы, к ней припав пристально и сходу...
Утро раннее свежо
и тоски не мало,
но тепло, и хорошо,
как и не бывало...
Да играет льдинкой вновь, заглянув в кадушку,
девка пьяная любовь, врушка хохотушка...
А за ней и в жар, и в хмель этакой заразой,
корчит рожи всем апрель, чёрт зеленоглазый...
А за ёй...
Не гудзе пакуль што чмель, не кліча зязюля.
Ах, красавік ты мый, красавік, чортава бабуля...
То звініш, то слёзы льеш з неба ці то з даху.|
А пашлюць, так і пойдзеш каб куды бліжэй...
А далей не паслаць.Не паслаць бо сходу.
Забруілася Мілата на святую ваду...
Вербы сокам наліліся. Вербы чэшуць косы.
І, прачнуўшыся, папляліся на сенажаці бярозы...
Загарлапаніў, вярнуўшыся, грак здуру ва ўсё глытку.
І вясна пусцілася наўскач так, калі ў жадобу...
Ці сонца жарам прыпрэ, ці вецер абдзьме, хмарыць
Ці то хто чагосьці хлусіць ці ўсё вядзьмарыць?...
Святло не цьмянее, погляд хітры.Вусны саладзей мёда
ў забавы, да яе прыпаўшы пільна і сходу...
Раніца ранняе свежа і нуды не мала,
але цяпло, і добра, як і не бывала...
Ды гуляе льдзінкай ізноў, зазірнуўшы ў кадушку,
дзеўка п'янае любоў, хлуса хахатушка...
А за ёй і ў жар, і ў хмель гэтак рукі ўбокі,
курчыць рожы ўсім красавік, чорт зялёнавокі...
Перевёл на белорусский язык Максим Троянович
Свидетельство о публикации №118100401445