І дощ і сніг шпурляє вітер,
і верби гне біля ставка,
погоді цій, не можу я радіти,
якщо вже доля на цей час гірка.
То ж не судилося мені,
з тобою разом бути,
а твої чари не земні
відвести та забути.
Біда не в тім,
що ти мене не любиш,
що ти мене не знала
всі роки,
а в тім біда,
що серцю не прикажеш
тебе забути
та твої стежки.
Тебе не бачив
майже півстоліття,
навіть не знаю,
якою стала ти,
а ти у пра"яті моїй
одна на всьму світі,
яку запа"мятав
на всі роки.
На вс1 роки
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118100302708
Свидетельство о публикации №118100302708
Рецензии