Укр. Натщесерце

Пливе по небу блідий місяць,
в вечірній зоряній імлі,
а на вербі не видно китиць
які звисали до землі.
Десь у гаю пісні співають
весь вечір солов"ї,
лише під ранок замовкають,
немов на вихідні.
Лише сичі перекликають
в саду через три хати,
вони неначе сповіщають
на Господа чекати.
Під ранок чути прохолоду
після вечірнього тепла,
а дід Микита йде по воду
до джерела на край села.
Шарик виглядує із будки
теж зустрічає сонце,
а баба Настя з незабудки
відвар п"є натщесерце.


Рецензии