Инна Фролова. Наполнюсь вновь тобой...
Что ищут берега, проснувшись по весне,
И, сбросив с плеч своих ледовые доспехи,
О том, что я живу, они напомнят мне.
Наполнюсь вновь тобой, как будто ливнем спелым,
Наполнюсь, словно ночь, Купальской ворожбой,
Промокшим ноябрём – от ожиданья белым,
Как первым снегом вновь наполнюсь я тобой.
Перевод с белорусского
* * *
Напоўнюся табой, як гэта робяць рэкі,
Прачнуўшыся ў пару па маладой вясне.
Скідаючы з плячэй зімовыя даспехі
Аб тым, што я жыву, яны напомняць мне.
Напоўнюся табой, нібы дажджом саспелым,
Як ноч, напоўнюся Купальскай варажбой,
У гразкі лістапад — чаканнем чыстым, белым,
Як першым снегам, я напоўнюся табой.
Свидетельство о публикации №118100209722