І знову схуднув календар,
відкрив новеньку нам сторінку.
І день новий, як Божий дар,
знов загляда у наші вікна.
Насупився і не сія,
немов би сердиться й сумує,
льє сльози гіркі і земля
від тих потоків вже слабкує.
Не гнівайся і не тужи!
Та посміхнись промінням сонця,
нас золотом приворожи
і щастя простягни в долоньці...
Щастя в долоньцi
© Copyright: Левиа, 2018
Свидетельство о публикации №118100201905
Свидетельство о публикации №118100201905
Рецензии